Цю історію мені розповіли про одного паризького професора. Професор, будучи занурений в науку, був чоловік неуважний, але особливо йому не щастило з парасольками, де він їх тільки не залишав, і скільки їх було втрачено. Але професор не здавався, і поступово в ньому вироблявся рефлекс брати парасольки, в яких би глибинах наукової думки йому не доводилося бувати. І в той ранок в метро його думки були десь далеко, але рефлекс спрацював і парасольку взяти він не забув. - Месьє, пардон, це мій парасольку, - почув він позаду, після чого повернув парасольку господареві, вибачився і забув про подію. Через кілька днів він виявив, що на роботі накопичилося вже штук 7 парасольок, і вирішив звезти їх додому. Поруч з ним в метро їхав трохи не позбавлений вранці парасольки людина: - О, у вас вдалий день, мосьє.
|
