Років два-три тому (точно не згадати) я зі своїми однокурсниками відпочивав у санаторії, що на мінському море. Компанія була весела і всі 2 тижні ми витратили на поглинання алкоголю, збирання грибів та, звичайно, на рибалку. Увечері закидали мережі, а самі з вудками рибалили неподалік. В один вечір захотілося нам змінити місце риболовлі, але так як воно було дуже жвавим, в плані рибалок, вирішили закинути мережі глибокої вночі. Проставити охоронцям (вхід в корпус до 24.00) і зі спокійною душею відправилися на "справу". Порибалили, повертаємося в корпус, але ніхто нам в силу алкогольної втоми, природно, не відкриває. Що робити? Вирішили пробратися по балконах, благо світло на 3 поверсі горів і грала музика. Абияк підійнялися і бачимо картину - троє хлопців сидять і з осклілими очима проводять нас поглядом. Ми їх вирішили не турбувати і без зайвих пояснень почапалі до себе в номер. Вранці в їдальні йду до віконця взяти чай і зустрічаю одного з нічних посідельцев з приголомшливим розповіддю: сидимо, говорить, траву куримо, а тут троє мужиків з рюкзаками (там були мережі з рибою) до нас через балкон на третій поверх влазять і ні слова не кажучи, відкривають двері і кудись йдуть, зійшлися на тому, що це - глюки. Завіса ...
